Пародонтальна хірургія

Пародонт включає в себе: ясна, періодонтальну зв’язку, що сполучає корінь зуба з кістковою лункою, кісткову тканину альвеолярних відростків і цемент кореня зуба.

На сьогоднішній день патології пародонту займають лідерські позиції у світі. В деяких регіонах відсоток захворюваності досягає 95%. Запальний процес руйнує пародонтальні структури і часто робить неможливим проведення більшості стоматологічних процедур: від простого пломбування до імплантації. Лікування ясен і кісток щелепи вимагає комплексного підходу, де поряд з терапією буде задіяна і пародонтальна хірургія.

Хірургічне лікування захворювань пародонту – цілі

Зазвичай до оперативного втручання вдаються після проведення консервативної терапії. Метою процедури є ліквідація інфекційних вогнищ і скупчення бактерій, що підтримують запальний процес в тканинах пародонту, а також корекція дефектів:

• Чищення зубів від усіх видів відкладень (м’яких і твердих);
• Під’ясенна обробка поверхні кореня;
• Видалення грануляцій;
• Усунення пародонтальних кишень – місць скупчення зубних бляшок;
• Виправлення рецесії ясен;
  

• Формування ясенного контуру;
• Деепіталізація кишені;
• Підвищення регенеруючої здатності ясен.

Основні принципи хірургічного лікування захворювань пародонту

Хірургія пародонту пов’язана з багатьма нюансами і труднощами. Перед виконанням операції проводиться ретельне обстеження пацієнта. Призначаються апаратні і радіологічні процедури діагностики. Лікар повинен враховувати всі аспекти в плануванні операції:

• Вік пацієнта;
• Наявність загальних і системних захворювань;
• Топографію щелепної кістки;
• Співвідношення кератизованого обсягу ясенної тканини до некератизованого.

Оперативне втручання будується за принципом ефективності, простоти і передбачуваності. Здорові ділянки і зони прикріплених ясен зберігаються максимально. Оголення кістки проводиться мінімально можливо для достатньої візуалізації і вільного доступу до патологічних ділянок.

Методики хірургічного лікування захворювань пародонту

Всі оперативні методи, які використовуються в комплексному лікуванні вроджених або придбаних дефектів і патологій пародонту запального характеру можна розділити на 2 основні підгрупи: ліквідація пародонтальної кишені і корекція переддвір’я рота.

До першої підгрупи відносяться такі хірургічні методи, як:

• Кюретаж;
• НРТ;
• Клаптеві операції;
• Гінгівектомія.

Втручання другої підгрупи умовно можна вважати пластичними:

• Вестибулопластика;
• Корекція рецесій;
• Френулопластика усіх видів.

Кюретаж

Це процедура під’ясенної чистки утвореного в результаті запалення пародонтальної кишені закритим способом і відкритим (з розтином м’яких тканин). Мета кюретажу – ліквідація кишені і видалення усіх джерел запалення. Для цього за допомогою спеціальних інструментів з пародонтальної кишені видаляються всі відкладення, скупчення бактерій, відмерла тканина, уражені частки кореневої тканини (цементу).

До кюретажу можна вдатися у тому випадку, коли глибина пародонтальної кишені не перевищує чотирьох міліметрів, при цьому відсутні кісткові кишені, ясенна тканина досить щільна, не визначена рухливість зубів і у пацієнта немає запальних процесів у гострій формі. У більш складних ситуація доцільно застосовувати клаптевий метод операції.

Гінгівектомія

Даний вид операції полягає у видаленні крайової частини ясен при її патологічному розростанні. Залежно від клінічної картини і показань в пародонтальний хірургії використовується три види гінгівектоміі: радикальний, повний і частковий. Застосовується цей оперативний метод при:

• Наявності пародонтальних кишень глибиною більше 5 мм;
• Встановленому гіпертофічному гінгівіті;
• Фіброзі м’яких тканин;
• Необхідності збільшення коронкової частини зубів.

Клаптева операція на яснах

При пародонтиті та пародонтозі комплексне лікування нерідко включає в себе проведення клаптевих операцій для відновлення зруйнованої опорної тканини і видалення пародонтальної кишені глибиною понад 6 мм. Головна мета даного втручання – відтворення втраченого з’єднувальнотканинного прикріплення і активація росту кісткової тканини.

В ході операції формується і відкидається ясенний клапоть, оголюючи кісткову тканину. Проводиться ретельна чистка та обробка зворотньої сторони ясенного клаптя, зубних коренів, утворених кісткових кишень.

Операції з усунення ясенних рецесій також проводяться клаптевим методом.

Клаптеві операції проводяться десятками різних способів. І у цього методу лікування є свої незаперечні переваги: повне видалення патологічних тканин і більш стійкий результат лікування.

Френулотомія, Френулектомія і Френулопластика

Виправлення дефекту вкороченої вуздечки губи або язика доступне багатьма методами:

• Френулотомія – операція по поперечному розсіченню вуздечки.

• Френулектомія передбачає повне видалення вуздечки, у тому числі частини, прикріпленої до альвеолярного відростка, що спровокувала розвиток діастеми. В ході операції по двом сторонам вуздечки здійснюють два напівмісячних розрізи і видаляють вуздечку разом з компактоостеотомією. Потім рана зашивається.
  
• Френулопластика. Цей тип операції відноситься до пластичних методів, коли вуздечка переміщається, подовжується, але не видаляється повністю і не розсікається. Френулопластика має кілька варіантів виконання. Найбільш популярний – метод Лімберга, коли в ході хірургічного втручання вуздечка розсікається вертикально по центру, а потім провадяться ще 2 розрізи під кутом від країв розсіченої вуздечки у вигляді літери «Z». Після цього сформовані клапті відшаровуються, зміщуються один до одного і вшиваються.
  

Вестибулопластика

Це пластична операція по розширенню і поглибленню переддвір’я рота, яка спрямована на збільшення обсягу м’яких тканин. Проблема маленького переддвір’я пов’язана з сильним натягом ясен, через що у таких пацієнтів нерідко розвиваються запальні патології пародонту. Крім того, цей дефект несе з собою певні незручності і проблеми.

При наявності пародонтальних захворювань така операція дозволяє прискорити процес лікування. Крім того, з проведеною корекцією переддвір’я порожнини рота пацієнт може уникнути проблем з протезуванням та імплантацією, установкою ортодонтичних конструкцій, логопедичних проблем.

Проводиться операція методом переміщення м’язів і м’яких ясенних тканин декількома методами.

Післяопераційний період

Післяопераційний період відновлення залежить від багатьох аспектів:

• Обсягу хірургічного втручання;
• Особливостей операції;
• Ступеня ураження тканин пародонту та кістки;
• Загального стану пацієнта, наявність системних захворювань, імунітету, особливостей організму;
• Підготовки пацієнта до операції;
• Дотримання пацієнтом рекомендацій лікаря;
• Подальшого лікування: терапевтичного, фізіотерапевтичного, ортопедичного.

В середньому, період загоєння рани займає 7-10 днів. У той же період знімають і шви, якщо використовувалися не розсмоктувальні нитки.

Після накладення швів поверхню рани обробляють антисептичними розчинами, або методом зрошення, або у вигляді ванночок. Таку обробку потрібно проводити кілька днів.

Також іноді лікарі призначають використання стоматологічної захисної плівки з вмістом хлоргексидину, метронідозолу і лінкоміцину. Ці плівочки добре тримаються, відмінно клеяться, вони легкі у використанні і захищають рану від попадання слини і мікробів. Такі плівки знімають набряклість і запалення.

Щоб знизити набряклість відразу після операції можна застосувати холодний компрес.

Також лікар може прописати прийом антибактеріальних і протизапальних засобів, антибіотиків, а також знеболюючих препаратів. Тривалість прийому медикаментів визначається лікарем і залежить від обсягу операції, швидкості відновлення тканин.

Після операцій на пародонті можна призначити фізіотерапію. Вона сприяє швидкому загоєнню рани і знезараженню. Зазвичай в таких випадках застосовується УВЧ або гелій-неоновий лазер.

Після проведення пародонтального хірургічного лікування пацієнт також повинен дотримуватися усіх призначених лікарем рекомендацій:

• Щадна чистка зубів щіткою з м’якою щетиною;
• Не можна активно полоскати рота;
• Не можна відвідувати в перші дні після операції лазні, басейни, солярій і спортзал;
• Не варто напружувати ротову порожнину криками або активною мімікою, потрібно пити напої з трубочки або шийки пляшки, щоб не допустити розходження швів;
• Їжу потрібно вживати теплу, м’яку;
• Куріння і алкоголь також повинні бути виключені на період загоєння рани.

Ускладнення при хірургічному лікуванні захворювань пародонту

Ускладнення в хірургічному пародонтальному лікуванні можуть виникнути лише при недотриманні пацієнтом рекомендацій лікаря або при індивідуальних особливостях організму пацієнта, наявності системних захворювань.

У перші дні після втручання можуть відзначатися такі явища:

• Хворобливість;
• Набряклість;
• Кровоточивість;
• Поява гематом на обличчі в оперованій області;
• Рухливість зубів. Це проходить через 2-3 тижні після того, як відбудеться загоєння тканин і стабілізація зубів.

Всі ці симптоми тимчасові і з кожним днем вони повинні ставати все менш помітними, відчутними. Якщо ж ці прояви не проходять, біль і запалення, набряклість наростає, то потрібно невідкладно звернутися до лікаря.

Ще однією ознакою ускладнень можна вважати напругу в щелепних м’язах, якщо цей стан не проходить протягом 1,5-2 тижнів.