Пародонт включає в себе: ясна, періодонтальну зв’язку, що сполучає корінь зуба з кістковою лункою, кісткову тканину альвеолярних відростків і цемент кореня зуба.
На сьогоднішній день патології пародонту займають лідерські позиції у світі. В деяких регіонах відсоток захворюваності досягає 95%. Запальний процес руйнує пародонтальні структури і часто робить неможливим проведення більшості стоматологічних процедур: від простого пломбування до імплантації. Лікування ясен і кісток щелепи вимагає комплексного підходу, де поряд з терапією буде задіяна і пародонтальна хірургія.
Хірургічне лікування захворювань пародонту – цілі
Зазвичай до оперативного втручання вдаються після проведення консервативної терапії. Метою процедури є ліквідація інфекційних вогнищ і скупчення бактерій, що підтримують запальний процес в тканинах пародонту, а також корекція дефектів:
- Чищення зубів від усіх видів відкладень (м’яких і твердих);
- Під’ясенна обробка поверхні кореня;
- Видалення грануляцій;
- Усунення пародонтальних кишень – місць скупчення зубних бляшок;
- Виправлення рецесії ясен;
- Формування ясенного контуру;
- Деепіталізація кишені;
- Підвищення регенеруючої здатності ясен.
Основні принципи хірургічного лікування захворювань пародонту
Хірургія пародонту пов’язана з багатьма нюансами і труднощами. Перед виконанням операції проводиться ретельне обстеження пацієнта. Призначаються апаратні і радіологічні процедури діагностики. Лікар повинен враховувати всі аспекти в плануванні операції:
- Вік пацієнта;
- Наявність загальних і системних захворювань;
- Топографію щелепної кістки;
- Співвідношення кератизованого обсягу ясенної тканини до некератизованого.
Оперативне втручання будується за принципом ефективності, простоти і передбачуваності. Здорові ділянки і зони прикріплених ясен зберігаються максимально. Оголення кістки проводиться мінімально можливо для достатньої візуалізації і вільного доступу до патологічних ділянок.
Методики хірургічного лікування захворювань пародонту
Всі оперативні методи, які використовуються в комплексному лікуванні вроджених або придбаних дефектів і патологій пародонту запального характеру можна розділити на 2 основні підгрупи: ліквідація пародонтальної кишені і корекція переддвір’я рота.
До першої підгрупи відносяться такі хірургічні методи, як:
- Кюретаж;
- НРТ;
- Клаптеві операції;
- Гінгівектомія.
Втручання другої підгрупи умовно можна вважати пластичними:
- Вестибулопластика;
- Корекція рецесій;
- Френулопластика усіх видів.
Кюретаж
Це процедура під’ясенної чистки утвореного в результаті запалення пародонтальної кишені закритим способом і відкритим (з розтином м’яких тканин). Мета кюретажу – ліквідація кишені і видалення усіх джерел запалення. Для цього за допомогою спеціальних інструментів з пародонтальної кишені видаляються всі відкладення, скупчення бактерій, відмерла тканина, уражені частки кореневої тканини (цементу).
До кюретажу можна вдатися у тому випадку, коли глибина пародонтальної кишені не перевищує чотирьох міліметрів, при цьому відсутні кісткові кишені, ясенна тканина досить щільна, не визначена рухливість зубів і у пацієнта немає запальних процесів у гострій формі. У більш складних ситуація доцільно застосовувати клаптевий метод операції.
Гінгівектомія
Даний вид операції полягає у видаленні крайової частини ясен при її патологічному розростанні. Залежно від клінічної картини і показань в пародонтальний хірургії використовується три види гінгівектоміі: радикальний, повний і частковий. Застосовується цей оперативний метод при:
- Наявності пародонтальних кишень глибиною більше 5 мм;
- Встановленому гіпертофічному гінгівіті;
- Фіброзі м’яких тканин;
- Необхідності збільшення коронкової частини зубів.
Клаптева операція на яснах
При пародонтиті та пародонтозі комплексне лікування нерідко включає в себе проведення клаптевих операцій для відновлення зруйнованої опорної тканини і видалення пародонтальної кишені глибиною понад 6 мм. Головна мета даного втручання – відтворення втраченого з’єднувальнотканинного прикріплення і активація росту кісткової тканини.
В ході операції формується і відкидається ясенний клапоть, оголюючи кісткову тканину. Проводиться ретельна чистка та обробка зворотньої сторони ясенного клаптя, зубних коренів, утворених кісткових кишень.
Операції з усунення ясенних рецесій також проводяться клаптевим методом.
Клаптеві операції проводяться десятками різних способів. І у цього методу лікування є свої незаперечні переваги: повне видалення патологічних тканин і більш стійкий результат лікування.
Френулотомія, Френулектомія і Френулопластика
Виправлення дефекту вкороченої вуздечки губи або язика доступне багатьма методами:
- Френулотомія – операція по поперечному розсіченню вуздечки.
- Френулектомія передбачає повне видалення вуздечки, у тому числі частини, прикріпленої до альвеолярного відростка, що спровокувала розвиток діастеми. В ході операції по двом сторонам вуздечки здійснюють два напівмісячних розрізи і видаляють вуздечку разом з компактоостеотомією. Потім рана зашивається.
- Френулопластика. Цей тип операції відноситься до пластичних методів, коли вуздечка переміщається, подовжується, але не видаляється повністю і не розсікається. Френулопластика має кілька варіантів виконання. Найбільш популярний – метод Лімберга, коли в ході хірургічного втручання вуздечка розсікається вертикально по центру, а потім провадяться ще 2 розрізи під кутом від країв розсіченої вуздечки у вигляді літери «Z». Після цього сформовані клапті відшаровуються, зміщуються один до одного і вшиваються.
Вестибулопластика
Це пластична операція по розширенню і поглибленню переддвір’я рота, яка спрямована на збільшення обсягу м’яких тканин. Проблема маленького переддвір’я пов’язана з сильним натягом ясен, через що у таких пацієнтів нерідко розвиваються запальні патології пародонту. Крім того, цей дефект несе з собою певні незручності і проблеми.
При наявності пародонтальних захворювань така операція дозволяє прискорити процес лікування. Крім того, з проведеною корекцією переддвір’я порожнини рота пацієнт може уникнути проблем з протезуванням та імплантацією, установкою ортодонтичних конструкцій, логопедичних проблем.
Проводиться операція методом переміщення м’язів і м’яких ясенних тканин декількома методами.
Післяопераційний період
Післяопераційний період відновлення залежить від багатьох аспектів:
- Обсягу хірургічного втручання;
- Особливостей операції;
- Ступеня ураження тканин пародонту та кістки;
- Загального стану пацієнта, наявність системних захворювань, імунітету, особливостей організму;
- Підготовки пацієнта до операції;
- Дотримання пацієнтом рекомендацій лікаря;
- Подальшого лікування: терапевтичного, фізіотерапевтичного, ортопедичного.
В середньому, період загоєння рани займає 7-10 днів. У той же період знімають і шви, якщо використовувалися не розсмоктувальні нитки.
Після накладення швів поверхню рани обробляють антисептичними розчинами, або методом зрошення, або у вигляді ванночок. Таку обробку потрібно проводити кілька днів.
Також іноді лікарі призначають використання стоматологічної захисної плівки з вмістом хлоргексидину, метронідозолу і лінкоміцину. Ці плівочки добре тримаються, відмінно клеяться, вони легкі у використанні і захищають рану від попадання слини і мікробів. Такі плівки знімають набряклість і запалення.
Щоб знизити набряклість відразу після операції можна застосувати холодний компрес.
Також лікар може прописати прийом антибактеріальних і протизапальних засобів, антибіотиків, а також знеболюючих препаратів. Тривалість прийому медикаментів визначається лікарем і залежить від обсягу операції, швидкості відновлення тканин.
Після операцій на пародонті можна призначити фізіотерапію. Вона сприяє швидкому загоєнню рани і знезараженню. Зазвичай в таких випадках застосовується УВЧ або гелій-неоновий лазер.
Після проведення пародонтального хірургічного лікування пацієнт також повинен дотримуватися усіх призначених лікарем рекомендацій:
- Щадна чистка зубів щіткою з м’якою щетиною;
- Не можна активно полоскати рота;
- Не можна відвідувати в перші дні після операції лазні, басейни, солярій і спортзал;
- Не варто напружувати ротову порожнину криками або активною мімікою, потрібно пити напої з трубочки або шийки пляшки, щоб не допустити розходження швів;
- Їжу потрібно вживати теплу, м’яку;
- Куріння і алкоголь також повинні бути виключені на період загоєння рани.
Ускладнення при хірургічному лікуванні захворювань пародонту
Ускладнення в хірургічному пародонтальному лікуванні можуть виникнути лише при недотриманні пацієнтом рекомендацій лікаря або при індивідуальних особливостях організму пацієнта, наявності системних захворювань.
У перші дні після втручання можуть відзначатися такі явища:
- Хворобливість;
- Набряклість;
- Кровоточивість;
- Поява гематом на обличчі в оперованій області;
- Рухливість зубів. Це проходить через 2-3 тижні після того, як відбудеться загоєння тканин і стабілізація зубів.
Всі ці симптоми тимчасові і з кожним днем вони повинні ставати все менш помітними, відчутними. Якщо ж ці прояви не проходять, біль і запалення, набряклість наростає, то потрібно невідкладно звернутися до лікаря.
Ще однією ознакою ускладнень можна вважати напругу в щелепних м’язах, якщо цей стан не проходить протягом 1,5-2 тижнів.