Імплантація зубів стає можливою лише при дотриманні деяких вимог. Одним з головних умов імплантації титанового кореня є достатній обсяг щелепної кістки – не менше 10 мм. Саме тому кісткова пластика в стоматології часто залишається неминучою процедурою перед установкою імплантатів.
Кісткова пластика – показання
В останні роки ефективність заміщення відсутніх зубів з використанням дентальних імплантатів не викликає сумнівів. Але найчастіше лікарі-стоматологи стикаються з дефіцитом кісткової тканини щелепи, що ускладнює установку імплантів. Зазвичай це відбувається тому, що після видалення зуба навантаження на цю ділянку щелепи припиняється, а разом з цим знижується живлення і відбувається розсмоктування кісткової тканини – резорбція.
В стоматології розрізняють три види резорбції:
- Вертикальну, для якої характерно звуження альвеолярного відростка.
- Горизонтальну, при якій висота коміркового альвеолярного зменшується.
- Комбіновану, зі зменшенням альвеолярного відростка по горизонталі і вертикалі.
Якщо затягнути з відновленням відсутнього зуба, то дефіцит кісткової тканини стане настільки вираженим, що імплантація буде вже неможливою. У таких випадках не обійтися без кісткової пластики для нарощування висоти і ширини альвеолярного відростка. Це і призвело до розвитку такого важливого напрямку в дентальній імплантології, як операції кісткової пластики.
Кісткова пластика при імплантації зубів
Виходячи з типу і ступеня резорбції, а також індивідуальних особливостей пацієнта і загальної клінічної картини лікар підбирає найбільш оптимальний метод кісткової пластики. У імплантології існує досить багато методик нарощування, однак найбільш часто використовуються три типи:
- Синус-ліфтинг – кісткова пластика верхньої щелепи, яка застосовується у разі нестачі щелепної тканини в області гайморових пазух.
- Розщеплення альвеолярного відростка. Найчастіше цю операцію називають імплантацією кістковою пластикою, так як є можливість одночасної імплантації імплантів і відновлення обсягу кістки.
- Спрямована регенерація кістки.
У клініці Однотосфера всі операції по остеопластиці проводяться під місцевою анестезією. Процедура ця абсолютно безболісна. Однак при страху пацієнта є можливість використання седації. Тривалість хірургічного втручання складає 1-2 години, в залежності від обраної тактики, складності та обсягів операції.
Синус-ліфтинг
Бічні зуби верхньої щелепи розташовуються під гайморовими пазухами, саме тому впровадження імплантів в цю область щелепи пов’язане з ризиком пошкодження пазушної оболонки, якщо обсягу кістки недостатньо. Для збільшення висоти кістки використовується сама пазуха. Оболонка її акуратно відшаровується від кістки, відсувається, а що утворився в результаті цих маніпуляцій просвіт заповнюється кістковопластичними матеріалом.
Ця операція проводиться двома методами: відкритим і закритим. У першому випадку формується ясенний клапоть, що відкриває доступ до щелепи і в кістці висвердлюється отвір. Через цей отвір лікар маніпулює інструментами, відсуваючи пазушну оболонку, а потім вводиться спеціальний матеріал. Цей тип операції більш травматичний, але і більш ефективний. Він дозволяє нарощувати великі обсяги кістки.
Закритий синус-ліфтинг не вимагає формування ясенного клаптя. Всі маніпуляції проводяться через вертикальний отвір, просвердлений в альвеолярному відростку. Тут також відводиться оболонка вгору і вводиться остеопластий матеріал. Цей метод менш інвазивний і дозволяє провести одномоментну імплантацію.
Розщеплення альвеолярного відростка – етапи операції
Цей метод вважається найбільш популярним при горизонтальній резорбції. Він дуже ефективний і менш витратний. Кісткова пластика за даною технологією може проводитися і на нижній щелепі, і на верхній одночасно з імплантацією.
- Формується ясенний клапоть, що відкриває доступ до альвеолярного гребеню. Потім за допомогою спеціальної фрези здійснюється пропив борозни, глибина якої відповідає висоті майбутнього імплантату.
- Першим свердлом намічаються місця установки імплантів.
- У підготовлені отвори вкручуються спредери, починаючи з меншого діаметру.
- Далі використовуються спредери ширше, які поступово збільшують розщеплення альвеолярного відростка.
- Розщеплення спредером різного діаметру проходить поступово до досягнення щілини шириною, необхідної для імплантації імплантів.
- Після цього вкручуються самі імплантати.
- Ущелина заповнюється остеопластичним матеріалом. При необхідності кістковий матеріал наноситься і зверху альвеолярного відростка для збільшення його висоти.
- Після цього кістка покривається спеціальною мембраною і ясенним клаптем, рана зашивається.
У наступні 4 місяці відбувається зрощування кістки з пластичним матеріалом – остеоінтеграція.
Кісткова пластика розщепленням – переваги
У розщепленні альвеолярного відростка є ряд незаперечних переваг перед іншими техніками нарощування кісткової тканини:
- Розщеплення дозволяє зберігати стінки кістки цілими. Вони практично не мають судин і їх порушення призвело б до більш тривалої остеоінтеграції. Коли як внутрішній губчастий шар чудово оснащений кровоносними судинами, стовбуровими клітинами, що сприяє більш швидкому і якісному остеогенезу.
- Цей метод пластики не вимагає дорогих матеріалів і вважається одним з найдоступніших.
- У більшості випадків є можливість установки імплантів одночасно з пластикою, що значно скорочує час відновлення втрачених зубів.
Який матеріал використовується в кістковій пластиці
У деяких випадках кісткову пластику здійснюють з використанням елемента кістки пацієнта. Беруть трансплантат з нижньої щелепи або з підборіддя. Той факт, що остеоінтеграція з «рідним» матеріалом проходить краще – поза всякими сумнівами. Однак в цьому випадку інвазивність операції виростає в 2-3 рази: в місці нарощування і в місці забору «донорського» матеріалу. При цьому збільшується період відновлення.
Сучасна стоматологія пропонує широкий асортимент кістковопластичних матеріалів на основі тканин тварин – ксеноімплантатів, які показують чудові остеоіндуктивні якості, абсолютно біосумісні з аутогенною кісткою і повністю зберігають структуру кісткової матриці.
У клініці Одонтосфера використовуються тільки найкращі, передові матеріали німецького та корейського виробництва.
Після кісткової пластики
Болі після проведення операції з нарощування кісткової тканини щелепи є абсолютно нормальним явищем. Больові відчуття зберігаються близько 3-х днів і легко знімаються знеболюючими протизапальними препаратами.
Крім того, в перші дні після хірургічного втручання можуть відзначатися:
- Кровоточивість;
- Оніміння щелепи;
- Набряклість, яка досягає свого максимому на 3 добу.
Всі ці постопераційні прояви носять тимчасовий характер і проходять протягом найближчих декількох днів. Однак, як і будь-яка операція, кісткова пластика може затьмаритися ускладненнями у вигляді:
- Розходження швів;
- Запалення, нагноєння;
- Гаймориту;
- Запалення кістки;
- Відторгнення кістковопластичного матеріалу.
Найчастіше ускладнення з’являються при недотриманні рекомендацій лікаря.
Рекомендації після кісткової пластики
Період відновлення залежить безпосередньо від організму пацієнта і дотримання наступних рекомендацій лікаря:
- Приймати протизапальні препарати за призначенням лікаря, використовувати загоюючі мазі і проводити запропоновані процедури: полоскання, ванночки.
- Жувати їжу на здоровій стороні.
- Здійснювати гігієну порожнини рота дбайливо і щадяще. Використовувати щітку з м’якою щетиною. Чистка з зубною пастою – з другого дня після операції.
- Виключити гарячу, холодну, грубу, занадто солону, кислу і гостру їжу. Такий режим харчування зберігається на 2 тижні до повного загоєння м’яких тканин.
- Спати з піднятою головою.
Забороняється після операції:
- Курити;
- Вживати алкогольні напої;
- Відвідувати парні (лазні, сауни);
- Використовувати іригатор;
- Мандрувати літаком;
- Плавати під водою;
- Вдаватися до важких фізичних навантажень: спорт, робота;
- Спати на оперованій стороні.